Є такий стародавній титул нашого Господа, який зустрічається кілька разів у Танаху: Бог Авраама, Бог Іцхака і Бог Яакова. Чому ж Писання називає Господа Богом кожного з прабатьків окремо? Тому що не тільки Авраам, а й його син Іцхак, і його онук Яаків, хоч вони й були виховані у вірі Авраама, мали обов'язково особисто зустрітися з Богом Авраама.

‍

Авраам став тим єдиним язичником, який пізнав цього Бога, відмовився від свого язичництва, залишив все і пішов туди, куди його вів цей єдиний Бог. І хоча Він це передав Іцхаку, тому треба було не просто покладатися на віру тата, але дізнатися про того єдиного Бога, другом Якого був його тато Авраам. Здавалося б, у Яакова і батько, і дід були справжніми віруючими – просто роби, що тобі кажуть. І це добре - слухатись батьків. Але це має вести до особистого пізнання Бога.

‍

Кожному з них довелося зустрітися особисто з цим єдиним Богом і через пізнання Його усвідомити себе синами Божими. Це є прикладом для всіх нас. Кожен з нас покликаний Духом Святим пізнавати нашого Спасителя і Царя Ієшуа та нашого рідного Небесного Отця. І звичайно ж, нам конче необхідно занурюватися в Його любов і укорінюватися в Його святості.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ