«Після усіх цих подій Бог випробовував Авраама. Він сказав йому: Аврааме! Той відповів: Ось я! Тоді Бог звелів: Візьми твого сина, свого єдиного, якого ти любиш, Ісаака…» (Буття 22:1-2)

‍

Коли Бог звертався до Авраама, той не ховався від Бога і був готовий відповісти на заклик. Я думаю, глибина стосунків Авраама з Богом була такою, що Авраам не ховав від Бога жодної сфери свого життя. І як ми бачимо з історії жертвоприношення Ісаака, він не ховав навіть ту сферу, яку була для нього вершиною Божого благословення, – свого улюбленого сина. Що ж до нас, у якихось сферах свого життя ми говоримо Богу: «Так, ось я!», а в інших ми не готові так відповісти, бо не впевнені, що Бог захоче від нас.

‍

Наприклад, ми плануємо прекрасне майбутнє для своїх дітей – ми хочемо, щоб вони здобули хорошу освіту, якусь спеціальність. А Господь в якийсь момент приходить і каже: «Добре, що ти запланував для нього юридичний інститут. А я хочу, щоб ти відправив його до біблійної школи. Я хочу, щоб він був пастором». І ось питання: чи готовий зробити цей крок і сказати Богу: «Ось я, Господи! Хай буде не моя воля, а Твоя»?

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМО Київ