Чи покладаємось ми на Бога у повсякденному житті?

Коли ми маємо справу з духовними речами, ми розуміємо, що без Господа не обійтись. Наприклад, якщо треба вигнати бісів, то що ти фізично не роби, якщо ти не застосуєш владу та віру, якщо Дух Святий не діятиме, то цей біс може дати тобі в носа. Ми знаємо таку історію у 19 розділі книги Дій. Але коли нам потрібно відремонтувати сантехніку, сплатити рахунки, купити дитині ноутбук, то тут у нас одна відповідь – працювати з ранку до вечора і піти на другу та третю роботу.

При цьому ми, звичайно, просимо на домашній групі молитися за роботу і за забезпечення. Але часто ми виключаємо з цього Бога, Який насправді є першим Помічником. Ми думаємо, що самі вирішимо все, а Господь благословить нас. Ми виключаємо надприродність та первинність духовного світу, і це паралізує нашу віру. І звісно, ​​Бог діє, благословляє нас на роботі, благословляє майстрів. Але чи було у вас, що і гроші є, і майстри є, а все зроблено погано? Думаю, так. Виявляється, не все гроші вирішують.

Якось під час пандемії я потрапив із донькою до звичайної лікарні, а в неї було запалення легень. І я шукав гроші, щоб перевестись у дорогу клініку. Але один брат звернув мою увагу, що моя надія - на гроші та лікарів, і сказав мені: «Впусти Бога в цю палату». Я помолився так, і все влаштувалося! І це було для мене ще одним уроком того, що у всіх наших зусиллях, якщо ми насамперед не довіряємо Богу, жодні гроші та фахівці не вирішать питання.

Юрій Береза, старший служитель КЄМГ