Щоразу, коли під час війни інші віруючі закидали нам те, що ми радіємо, танцюємо і веселимося, мені хотілося їх запитати: «А в якому Посланні особливо сильний акцент робиться на радості?» Послання до Филип'ян деякі так і називають «посланням радості», тому що апостол Шауль-Павло в ньому кілька разів закликає всіх нас радіти, незалежно від жодних обставин.

‍

І де було написане це Послання? У в’язниці! Уявляєте, сидить апостол – ноги в ланцюгах, руки у кайданах – і радіє. І він просто насолоджується Божою присутністю. Тому всупереч усьому, що з ним відбувається, він повною мірою виливає цю радість на дорогих його серцю филип'ян (водночас і на нас) і пише: «Радійте в Господі. І знову кажу: радійте».

‍

У Танаху є щонайменше шість давньоєврейських слів, які використовуються Богом для того, щоб закликати Божих дітей до радісного крику. І єврейські месіанські громади мають такий привілей! Ми беремо участь у відновленні цього оригінального послання Божого для всіх віруючих з усіх народів. І ці заклики тим більше діють відносно віруючих єврейських новозаповітних громад. Тому нам так просто радіти на різні лади. І навіть під час такої тяжкої війни ми можемо радіти, бо Бог не залишив Свій народ, Бог не залишив українське Тіло Месії, і Бог не залишив Україну.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ