Слово Боже говорить, що славою Його сповнена вся земля. Але є такі місця, де особлива концентрація Божої слави. У старозавітні часи було лише одне таке місце на всій землі – Храм у Єрусалимі. У його дворах люди особливим чином відчували Божу славу. Далі був двір священників, куди могли входити тільки священники та левити, потім Святе, і нарешті за завісою було Святе Святих, куди тільки один день на рік міг входити первосвященник.

У Святому Святих не було жодного освітлення. Але там слава Божа досягала такої концентрації, що вона сама освітлювала це місце. Слава Божа, для якої в Біблії зазвичай використовується слово Кавод, це позначення особистої Божої присутності на землі. Але ми знаємо, що Господь розірвав цю завісу, і Його присутність, Його слава поширилася по всій землі.

‍

І з того часу, як слава Божа через великий подвиг нашого Машиаха Ієшуа з цього єдиного місця розтеклася по всій землі, вона знаходить собі такі місця, де збираються діти Божі, моляться і звершують служіння на славу Божу. У цих місцях Бог схиляється особливим чином, щоб порадіти разом з Його дітьми, які радіють зустрічі з Ним. І в таких місцях Божа слава виявляє себе особливим чином.

‍

Такі зустрічі з Самим Богом і з братами та сестрами – це особистий подарунок нам від нашого Отця, Отця світла, як написано у Посланні Якова. Явлене світло - це інший синонім Божої присутності, як і Божа слава. І коли ми збираємось разом в ім'я Його, серед нас сяє невидиме світло. Адже Ієшуа, Який є світло світові, обіцяв нам, що там, де двоє чи троє зібрані в Його ім'я, там Він серед них. Ми можемо не бачити Його фізичними очима, але ми можемо відчувати це світло, яке розганяє будь-яку темряву цього світу.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМО Київ