Із досвіду своєї сім'ї і сімей багатьох людей, яким я допомагав, я побачив, що однією з головних причин негараздів в родині може бути відсутність спільної молитви подружжя. Якщо чоловік і дружина хочуть молитись разом, вони будуть це робити і обов'язково знайдуть на це час. Навіть, якщо вони на відстані, як багато сімей зараз в Україні. Якщо ж такої молитви немає, обов’язково треба розбиратись, що їй заважає.

‍

«Я ніяково почуваюсь, коли молюсь із тобою». «Ти так контролююче молишся, що я не відчуваю свободи в молитві з тобою». «Я не можу молитися з тобою, бо злюсь на тебе». Якими б не були ці причини, треба їх вияснити і віддати Голгофу. І через це прийде свобода і готовність молитись разом у Дусі Святому. А Дух Святий буде з'єднувати подружжя так, як це не можуть зробити ніякі психологи і навіть християнські консультанти.

‍

Звичайно, неможливо почати молитись у повній єдності. Бо справжня єдність приходить через молитву. Тому спочатку краще помолитись за це і спробувати вирішити питання, які перешкоджають молитві, хоч в деякій мірі, і потім починати молитись. І ще добре домовитись про те, що, наприклад, один день першою молиться дружина, а наступного дня - чоловік. 

‍

І ось що ще я помітив важливе. Якщо дружина домінує в домашньому духовному житті, то чоловік буде молитись дуже коротко, бо не відчуватиме свободи. Дружині треба зробити так, щоб чоловік відчував, що вона підтримує його в молитві, і не коригувати його відразу. Якщо ж таким чином поводиться чоловік, особливо коли він серйозний служитель, йому треба змирятись і давати дружині хоча б у молитві першу скрипку.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ