Я вірю, що для Господа на початку створення єврейського народу було дуже важливо, щоб цей народ не жив для себе, не жив миттєвими цінностями. Коли наш праотець Авраам вийшов із Ура халдейського, він мав усе, але не мав одного. У нього не було спадщини, що простягається в майбутнє. Він міг чудово насолоджуватися життям егоїста, насолоджуватися благами, які він мав. Але він розумів, що якщо в нього немає спадкоємця, немає продовження тієї віри, яка є в його серці, то все безглуздо.

‍

Ми нічого не заберемо з собою на небеса – ні наші багатства, ні наші проблеми. Але те, куди може перейти наша віра, це та спадщина, яку ми залишимо після себе. А спадщина – це наші фізичні та духовні діти. Мені дуже подобається місце Писання, де сказано, що наш Бог – Він Бог живих. Він називає себе Богом Авраама, Богом Іцхака та Богом Яакова. Він не Бог мертвих. Він є Бог живих. Він Бог поколінь, він Бог віри, що перетікає з одного покоління до іншого. Я думаю, наше життя має бути побудоване так, щоб ми служили нашому Господу, розвивали нашу віру в Нього і передавали те, що Бог дав нам, майбутньому поколінню.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМГ