«Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба, і голос Якого тоді захитав землю, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз я захитаю не тільки землею, але й небом. Оце “ще раз” означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залилося непохитним» (Євреїв 12:25-28).

‍

Ці коливання відбуватимуться і вже відбуваються, ці пророцтва починають збуватись. Будуть війни, голод, пошесті. Але не важливо, що відбувається. Важливо, що ми робимо в цей момент, що з нашим серцем, де наш розум, де ми самі. Сказано: «аби залилося непохитним». Тобто залишиться тільки справжнє - тільки твій Божий характер і основа, яка є Ієшуа Месія. Іншої ніхто не може покласти. Він наріжний камінь. Все інше Бог може знищити. Чому й написано, що той, який має дім,  нехай буде як той, що не має. І ось що сказано далі:

«Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служитимемо до вподоби Богові з побожністю і страхом» (Євреїв 12:28).

‍

За всіх коливань благодать залишається в непохитному Царстві. Друзі, щоб ми не спокушалися, щоб ми були готові, будемо продовжувати служити, не залишатимемо служіння.

‍

Ігор Корогода, старший служитель КЄМГ