«Радуйся благу, що дає Господь, і Він виконає побажання серця твого» (Псалом 36:4; переклад з пер. Меїра Левіна).

‍

Коли ти озираєшся на кілька років тому і згадуєш, про що ти просив Бога, ти розумієш, що колись у тебе не було того й того. А потім воно потроху з'являлося, і спочатку ти дякував за це, а потім звикав. Ми звикаємо до Божих благословень і вже не так на них реагуємо, вже не так дякуємо Богові, бо нам постійно треба ще чогось.

‍

Ось чому така важлива подяка Богу - зокрема, справи цдаки, записки подяки, свідчення про силу, славу і милість Божу. Це все не дає нам перетворитися на невдячних.

‍

І якщо ти це робиш, сказано, що Він виконає побажання твого серця. Але, звичайно ж, у рамках Божої волі та Його Слова. Тобто, якщо ти дякуєш Богові за те, що в тебе є, і ти намагаєшся своє серце тримати у Його Слові, у Його волі, у служінні Йому та іншим людям, тоді Він виконає бажання твого серця. А хто ж цього не хоче?

‍

Ігор Корогода, старший служитель КЄМГ