Зараз, у цих форс-мажорних військових обставинах, Дух Святий особливо яскраво показує, у чому полягають головні проблеми духовного життя (а воно визначає всі сфери) Божих дітей в Україні та в тих країнах, куди перемістилися наші люди. Він показує, по-перше, які є глибинні проблеми, і по-друге, у чому справжнє їх вирішення – не замилювання, а саме радикальне вирішення цих головних проблем.

‍

Під час поїздки до Фінляндії я зустрівся із командою служителів нашої нової громади у місті Порвоо. Серед них була одна сестра із нашої громади. Вона прожила рік у Швеції у чудових умовах. Вона знайшла там одну церкву та брала участь у домашній групі. Але вона звикла до Божого руху і до таких відносин, коли людина знає, кому вона підзвітна, що їй доручено від Бога, за кого вона сама відповідає, і знає, що будь-якої миті вона може розраховувати на підтримку наставника. Цього нашій сестрі у Швеції не вистачало, і незважаючи на чудові побутові умови і те, що там був невеликий гурток віруючих, їй не вистачало живого життя громади та служіння.

‍

Зараз деякі наші люди, опинившись в інших країнах в підвішеному  стані, навіть за певної підтримки інших віруючих, зрозуміли, яка цінність у служінні Богу в справжній Божій сім'ї. Ця сестра не витримала і два тижні тому переїхала до Фінляндії, щоб бути частиною команди та служити там. Це було досить непросто, бо вона уже була зареєстрована у Швеції як біженка.

‍

Але вона впоралася, бо знала, що їй необхідно бути в тій духовній сім'ї, де вона може розраховувати на реальну допомогу, молитовну підтримку, консультування, поради, причому поради, які не завжди приємні, але які допоможуть, якщо потрібно, змінити її курс духовного життя. І в той же час їй необхідно було бути з тими, з ким вона може служити Господу і людям у Дусі Святому. Вона приїхала лише два тижні тому. Вона ще не має такого влаштування, як було в Швеції. Але вона вже мала величезну радість!

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ