У 27 Псалмі Давид говорить про те, що проти нього йдуть війною, що його бере в облогу ворожий табір, що вороги його намагаються пожерти тіло його. Але при цьому він промовляє цікаві слова:

‍

«Одного прошу я в Господа, й одного прагну, аби протягом усього мого життя я міг перебувати у Господньому Домі, – оглядати Господню красу і віддаватись роздумам у Його Храмі. Адже Він сховає мене в Своїм Наметі в день недолі, Він заховає мене в потаємному місці Своєї Скинії, підніме мене на скелю» (Псалом 27:4-5).

‍

Ми знаємо, що сьогодні Божий храм знаходиться там, де ми перебуваємо в Ньому. Царство Боже не десь там, воно всередині нас. І Бог оточує нас, де б ми не знаходилися, щоби з нами не відбувалося, як би не поводилися люди навколо нас. І Давид каже, що Божий храм – це найбезпечніше місце для нас.

‍

Ви знаєте, чому Павло і Сила, коли були закуті у ланцюги у в'язниці, могли прославляти Бога і радіти? Тому що вони, перебуваючи фізично у в'язниці, були в Господньому домі навіть там, за тих обставин. І Господь заховав їх у день їхньої недолі в потаємному місці.

‍

Юрій Береза, старший служитель КЄМГ