«Але цей народ спустошений і пограбований. Всіх їх кинуто у свої ями, заховано у в’язницях. Вони стали здобиччю, і нема кому їх врятувати, – їх грабують, і нікому сказати: Віддай! Хто з вас може це зрозуміти? Хто звертає на це увагу, прислухається і думає про майбутнє?» (Ісая 42:22-23)
Я думаю, що трагедія, яка сталася з єврейським народом під час Голокосту, була можливою не лише через нацистів, а й через те, що Церква у своїй масі не розуміла роль єврейського народу у справі пробудження і не відкривала своє серце для молитви та духовної війни за єврейський народ, за його відновлення та навернення до свого Месії.
Зверніть увагу на слова «думає про майбутнє». Друзі, коли ми молимося за єврейський народ і говоримо ворогові: «Віддай назад! Відпусти! Не утримуй!», ми сіємо у своє майбутнє. А куди назад? Назад до Господа, у те покликання, заради якого Бог вибрав їх і вивів із Єгипту. Господь призначив їм бути царським священством для всіх народів, і це принесе благословення для всього Тіла Месії та всього світу.
Коли ми молимося за Ізраїль і вириваємо Божий народ із духовних в'язниць, в яких вони зараз перебувають, ми робимо це не тільки для їхнього спасіння, але й вкладаємо у наше майбутнє, яке Господь бажає розкрити. І я думаю, що молитва за спасіння єврейського народу – це один із способів оновити своє серце у Божому вогні при наближенні Шавуота.
Андрій Луговський, старійшина КЄМГ