Починаючи з ковіда і особливо під час війни частина щирих Божих дітей, які читали про різні жахіття, про хворих і померлих, а потім про вбитих і поранених, підсвідомо почали думати: «А чим я кращий? А чому я думаю, що Господь мене захищає?»

‍

І частина цих віруючих з нав'язаного ворогом хибного смирення почали приймати вірус зневіри та сумніву, який почав роз'їдати зсередини їхню душу. А на це прийшли певні хвороби та тиск духу смерті та безнадії, і все це виглядало дуже об'єктивно: «Ну, це такі обставини, такі умови...»

‍

Ні, це не обставини і не умови. Це брехня диявола, якій люди піддалися під впливом обставин, новин, чуток, міркувань невіруючих чи напіввіруючих людей. Але нам не можна в жодній формі з цим миритись. Нам не можна піддаватися цим хитрощам ворога, цьому безбожному тиску та маніпуляціям безбожних духів.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ