«Тільки стережись і пильнуй свою душу, аби ти не забув того, що бачили твої очі. Нехай вони не відходять від твого серця в усі дні твого життя. Переповідай своїм синам та синам своїх синів» (Второзаконня 4:9).

‍

Перед входом до Обіцяної Землі Мойсей нагадує молодому поколінню ізраїльтян про

страшну спокусу, якій ворог піддає всіх Божих дітей і сьогодні. Ворог дуже хоче, щоб ми забули ті Божі діла, знамення, чудеса, які Бог створив у нашому житті та в житті наших братів та сестер.

‍

Більше того, Мойсей каже: «Нехай вони не відходять від твого серця». Виявляється, ми маємо стверджувати це не лише в розумі, а й у своєму серці. Ми повинні говорити: «Боже, Ти вірний! Ти стільки зробив для мене! І все, що Ти зробив для моїх братів і сестер, це теж начебто Ти для мене зробив. Допоможи мені утвердитись у Твоєї вірності та любові. Допоможи не забувати всі Твої славі діла, які Ти звершив».

‍

І Мойсей продовжує: «Переповідай своїм синам та синам своїх синів». Виявляється, нам важливо це пам'ятати і нагадувати собі і один одному не лише заради самих себе, але й заради наших близьких і рідних та заради наших духовних синів та дочок, заради тих, кого Бог довірив нам.

‍

Друзі, нам важливо не соромитися розповідати про Божі чудеса. Не треба говорити: «Я не розповідатиму, тому що я скромна людина. Це буде виглядати так, немов я пишаюся». Та плюнь ти на себе! Розповідай про те, що Бог зробив у твоєму житті, а не лише про те, що Бог зробив десь в Африці і що ти прочитав у книзі.

‍

Розповідай про те, що ти пережив, розповідай про реальність Бога у твоєму житті, про чудеса, про маленькі знаки, про маленькі збіги, які були не збігами, а явленнями Божої сили та любові. Не соромся, повторюй, розповідай. Не бійся, що скажуть: «Та я вже про це колись чув». Нехай хтось почує п'ять разів. Розповідай, ділися. І щоразу це принесе славу Богові.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ