Коли ми читаємо історію першого Пасхального Виходу та історію головного на всі часи, кульмінаційного Пасхального Виходу, який звершив наш Машиах, ми бачимо, що перед цими Песахами Божий народ, Божі діти, Божі слуги переживали нелегкі часи. І Бог допускає це для того, щоб ми звільнилися, очистилися і відпустили те, що заважає нам вирватися на свободу. Тому я хотів би поговорити про те, що відбувалося перед першим Песахом та першим новозавітним Песахом.

‍

Що відбувалося перед першим Песахом?

‍

Передостанньою єгипетською карою була темрява, яку можна було відчувати. Ось що про це сказано в книзі Вихід:

‍

«Фараон з поспіхом покликав Мойсея та Аарона, і сказав: Згрішив я перед Господом, вашим Богом, і перед вами» (Вихід 10:16).

‍

Уявляєте, фараон покаявся! Можливо, це передавали у народі: «Фараон, наш головний бог, покаявся! Сказав, що згрішив!» - «Але фараон не може грішити! Він бог!» Я уявляю, як народ поділився. Одні казали: «Ну, нехай уже покається наш! Вже замучили нас ці юдеї та їхній Бог - кара за карою...» А інші казали: «Це він за своєю смиренністю. Він же безгрішний!» Я гадаю, що це великий приклад для багатьох політиків сьогодні.

‍

«Тож тепер простіть мій гріх ще й на цей раз, і помоліться Господу, вашому Богові. Нехай лише забере цю смерть від мене» (Вихід 10:17).

‍

Він визнає, що він і раніше грішив. Але до кого він звертається? До Бога Ізраїлю? Ні! Він звертається до Моше та Аарона, через яких Бог Ізраїлю виявив неймовірну владу і силу, що набагато перевищує владу фараона та всіх єгипетських жерців, чаклунів та інших окультистів. І тільки через це він, злякавшись, кається перед Моше та Аароном, а не перед Богом. Коли людина розглядає Бога як деяку силу над силами і продовжує мати справу тільки з Його земними представниками, то яким би не було сильним покаяння, це не покаяння.

‍

«Мойсей вийшов від фараона і помолився до Господа. І Господь змінив напрямок сильного вітру зі східного на західний. Вітер підняв сарану вгору, і кинув її в Червоне море. Не залишилося жодної особини сарани в усьому єгипетському краю» (Вихід 10:18-19).

‍

Але Господь знав серце фараона, і Він дозволив йому знову стати ще більш непоступливим.

‍

«Та Господь зробив непоступливим серце фараона, і той не відпустив Ізраїльтян. Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни свою руку до неба, і настане така сильна темрява у єгипетському краї, що її можна буде відчути. Мойсей простягнув свою руку до неба, і три дні була густа темрява по всій єгипетській землі. Люди не могли бачити один одного, і тому три дні ніхто не залишав свого місця. А в усіх Ізраїльтян було світло в їхніх оселях» (Вихід 10:20-23).

‍

Паралелі з історією Пуріму

‍

Мені цей опис дуже нагадує те, що написано в книзі Естер, коли по всій Перській імперії був поширений указ, який дозволяв євреям захищатися:

‍

«Мордехай у той день вийшов від царя у біло-блакитних царських шатах. Він був у мантії з порфірового вісону, а голову прикрашав великий золотий вінець, тоді як місто Сузи раділо й веселилось. Для Юдеїв настав час світла, радощів, веселощів і пошани. У кожній області й провінції, – в усіх містах і поселеннях, куди лише доставляли розпорядження царя та його указ, – серед Юдеїв наставало урочисте свято, радість і веселощі та бенкетування. Так само багато людей з-поміж інших народів землі приєднувались до Юдеїв, бо їх охопив страх перед Юдеями» (Естер 8:15-17).

‍

Стали юдеями, але не до кінця. Бо напав на них страх перед юдеями. Це ще не був Божий страх, але вже початок премудрості. І ось тут те саме: земля єгипетська була вкрита такою темрявою, що люди боялися встати. Темрява була настільки густою, що вони не бачили власних рук. Темрява просто придавила та стиснула всіх. І так само, як у передчутті Божої перемоги в Персії, «в усіх Ізраїльтян було світло в їхніх оселях».

‍

«І фараон закликав Мойсея, і каже: Ідіть вже, поклоніться Господу. Тільки ваші вівці та іншу вашу худобу залишіть. Діти ваші також нехай ідуть з вами. Та Мойсей відповів: Але ж ти маєш дозволити нам взяти тварин для жертов і всепалення, щоб ми могли принести їх Господу, Богові нашому» (Вихід 10:24-25).

‍

І знову Господь дозволив серцю фараона стати більш непоступливим. І знову той не схотів відпустити їх. І мало того:

‍

«Фараон закричав на Мойсея: Геть від мене! Стережися! Не намагайся більше побачити моє обличчя, бо того дня, коли мене побачиш, помреш! А Мойсей відповів: Ти слушно сказав. Я більше не намагатимуся побачити твоє обличчя» (Вихід 10:28-29).

‍

Так і сталося. Коли фараон був зовсім поруч і здавалося, що він ось-ось наздожене Моше біля Червоного моря, нічого не вийшло - він утопився і втопив усю славну єгипетську гвардію.

‍

Посилення активності ворога перед Виходом

‍

Ви бачите, що відбувається? Коли наближається Пасха, коли ось-ось має статися великий Вихід, ви бачите, як ворог пручається? Фараон навіть імітував покаяння та смиренність. І це може статися. Ті, хто протистоять Божому народу, протистоять Богові Ізраїлю, можуть імітувати покаяння, можуть вдавати, що вони змирилися. Але якщо їхнє серце залишається жорстоким, вони будуть чинити опір до кінця.

‍

Тому і народу Ізраїлю на землі Ізраїлю, і народу України разом із дітьми Ізраїлю треба розуміти цю реальність. Фараон цього світу, князь цього світу, сатана, ніколи не покається і ніколи не змириться. І найвірніші його слуги так само.

‍

Тому не треба дивуватися, що війна в Україні триває, що війна проти Ізраїлю триває. Це все частини одного світового фараонського плану. І не треба нам сильно переживати через це і засмучуватися. І московський фараон, і близькосхідні фараони - у них така внутрішня запеклість, і їхній спільний господар точно знає, що вони віддалися йому по повній програмі.

‍

Але Божі слуги в останні часи за словом пророка зміцняться, посиляться і діятимуть. І це в книзі пророка Даниїла сказано про ті часи, що настануть після останнього Виходу, який звершив Сам Господь біля Єрусалиму.

‍

Паралелі з Виходом, який звершив Ієшуа

‍

Приблизно в ці дні за єврейським календарем сталося велике диво - Ієшуа воскресив Лазаря, який чотири дні був у гробі. Ось що сказано в Євангелії від Івана:

‍

«І померлий вийшов. Руки й ноги його були обмотані полотном, а його обличчя обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити. Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього. Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус. Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес!» (Івана 11:44-47)

‍

Це приблизно той відчай, який був у фараона після восьми великих кар у Єгипті.

‍

«Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ!» (Івана 11:48)

‍

Завжди, коли впливові люди протистояли виконанню Божого плану, вони посилалися на якісь благородні ідеологічні обґрунтування і часто на патріотизм. І якщо фараон був затятим ідолопоклонником, то тут юдейські первосвященики, які начебто вірили і служили єдиному Богові Ізраїлю, як і багато релігійних лідерів у різні часи, виявилися вбудованими в систему головного фараона, який править у цьому занепалому світі.

‍

«І тоді наш народ втратить силу і мотиви чинити опір римлянам, прийдуть римляни...» Але зачекайте, римляни вже прийшли! Вони вже володіють Юдеєю. Її вже повністю підкорили та включили до імперії. Про яких римлян ти говориш, первосвященнику? Але тобі треба надати гарний аргумент іншим священникам, фарисеям і саддукеям: «Ми не можемо дозволити цьому рабі Ієшуа спокушати народ». А спокушати – це робити щось, що ми не контролюємо.

‍

«Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте! Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув? Це він сказав не від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, – і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом. Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його» (Івана 11:49-53).

‍

Це відбувалося приблизно за тиждень до початку Песаха. Далі сказано про це:

‍

«Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститися» (Івана 11:55).

‍

Заздалегідь, щоб очиститись! Паломники не тільки з Юдеї, Галілеї та інших частин Святої Землі, але й з усього тодішнього світу прагнули заздалегідь перед Пасхою дістатися Єрусалиму, щоб очиститися - і зовні ритуально, і внутрішньо, щоб підготуватися до участі у цьому святі.

‍

Приготуйся до Песаха правильно

‍

І ми на цій фінішній прямій. Два минулі Шабати нашої громади були якраз у цьому напрямку. Господь хоче приготувати нас, звільнити місце в нашому житті для пасхального торжества. Він хоче, щоб все зайняте не Господом було очищене. А ворог якраз працює на протилежне. Для ворога важливо будь-якими шляхами зупинити Божу підготовку. Так само, як фараон намагався будь-якими шляхами зупинити пасхальний Вихід Ізраїлю або хоча б зробити його неповним.

‍

Читаючи перші розділи книги Вихід, ми бачимо, як фараон торгувався. Це метод сатани. Спершу: «Навіть на три дні нікого не відпущу! Ідіть працювати!» Потім кари: «Ну добре, відпущу, але жінки і діти залиштеся. Бачите, я добрий. Але ж не можна всім йти. У вас же Єгипет – рідний дім! Ви ж звикли до рабства. Куди вам на волю? Ви там пропадете! Так, ви тут раби. Але тут своє, звичне».

‍

Сатана торгується з тими, хто хоче вийти на свободу. Він лякає свободою. Тому рабин Шауль (апостол Павло) писав Галатам, які тільки увійшли до Божої свободи, але до них прийшли ті, що сказали: «Е, хлопці! Щось ви сильно перезвільнились. Ану, давайте підкоряйтеся новому ярму - обрізуйтесь, цього не можна, того не можна... Досить вам радіти в Дусі Святому і насолоджуватися свободою в Машиаху». І ось що їм писав Павло: «Для свободи звільнив вас Месія. Так не піддавайтеся знову ярма рабства».

‍

Завжди всі фараони, всі слуги сатани, коли бачать, що Бог виводить Свій народ на волю, торгуються й кажуть: «Пожалійте себе! Не можна звільнятися від усього рабства, залиште шматочок для душі. Виходьте частково». І тут Господь чекає на нашу відповідь. І кожен вирішує, наскільки ти хочеш на свободу і чим ти готовий пожертвувати, щоб стати вільним у Господі та перестати ділити себе між Богом та сатаною.

‍

Нам треба очиститися від рабського мислення – приготувати себе до пасхального торжества. Дух Божий горить у нас і спрямовує нас. Він поєднав нас в одному Тілі Машиаха. І Він помістив нас у особливу частину цього Тіла. Невипадково єврейську новозавітну сім'ю в Тілі Месії називають авангардом. Якими б слабкими не були і не здавалися месіанські громади, але, згідно з Біблією, саме тут багато що вирішується і для єврейського народу, і для всіх народів Землі.

‍

Кожен може вирішувати для себе: наскільки я хочу свободи, наскільки хочу вийти з моїх єгиптів, наскільки хочу розірвати залежність із цим світом та його князем. І якщо я хочу повністю вирватися на свободу, Господь з усіх боків підтримуватиме і виводитиме мене пасхальним шляхом.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Слово на Шабаті КЄМО Київ, 5 квітня 2025 року