«А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Матвія 6:5-6).

‍

У цих віршах Ієшуа вчить Своїх учнів принципам молитов, що мають відповідь, молитов, нагорода за які простягається і у вічність. Що ж це за принципи?

‍

1. Перевір внутрішній мотив молитви. Ті, кого Ієшуа називає лицемірами, не те щоб не молилися. Вони молилися, але щоб сфокусувати увагу на собі. Але Бог дав нам молитву для того, щоб ми піднімали себе до Нього і Його робили центром.

‍

2. Борись з тим, що відволікає. «Ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері...» Таємна кімната - це важливо, і я за те, щоб у кожного з нас був такий відокремлений час з Богом. Але я думаю, що тут Ієшуа говорить у ширшому сенсі - про те, що ми повинні відокремитися під час молитви від усяких потойбічних шумів. У такому сенсі твоя таємна кімната може бути з тобою скрізь. Таємна кімната – вона таємна для ворога та цього світу. І варто пам'ятати, що ворог може впливати на наш розум, наші емоції, у нас можуть з'являтися якісь симптоми, тому що він хоче відвернути нас від молитви.

‍

3. Приходь у смиренному дусі. Таємна кімната – це як Святе Святих, де нікого й нічого не було, окрім Божої присутності, і акцент був лише на Ньому. А перед тим, як увійти до Святого Святих, священник знімав усі свої регалії, усі свої успіхи та невдачі, і входив у лляному одязі в смиренності перед Господнім лицем. Так само і ми повинні приходити на зустріч з Богом у смиренному дусі.

‍

4. Молись Небесному Отцеві. «Помолися Отцеві своєму». Не Царю, не Богові Ізраїля, а саме Отцеві твоєму. Далі ми читаємо, що навіть якщо земні батьки не подадуть дітям змію, коли ті просять хліба, то тим більше Небесний Отець. Будь-яка молитва – це стосунки між Отцем та сином, навіть молитва заступництва та духовної війни. Людина, що молиться, стверджується у стосунках з Отцем. Ми приходимо до Нього як діти, а Він як Отець, який бажає благословити нас, якщо ми робимо Його центром своєї молитви.

‍

5. Пам'ятай, що молитва – це пошук. «Отцеві своєму, що в таїні». Бог схований у неприступному світлі, і Він хоче, щоб у цьому стані ми Його і шукали. За що б ми не молилися, ми повинні робити фокусом Його. Він каже, що молитва – це процес виходу у щось недоступне, таємне, що під час цього Бог відкриватиме щось нове, що не відкривається нам у звичайному стані. Молитва – це завжди процес пошуку, процес прориву за межі, входження до таємного.

‍

6. Пам'ятай, що Отець бачить твоє серце. «А Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно». Таємне – це те, що всередині нашого серця – наша мотивація. Наше бажання, прагнення, внутрішній фокус, наше смиренність перед Богом – це те, що приховано. Тому ми іноді бачимо, що ті самі молитви проголошує одна людина - і немає прориву і розкриття Божої присутності, а проголошує інша - і відбувається щось незвичайне. Тому що Господь бачить твоє таємне і віддає тобі явно – ти бачиш плоди молитви.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМГ

Джерело: ShomerTV