Іван Хреститель говорив, що Ієшуа хреститиме нас «Духом Святим і вогнем» (Матвія 3:11), і Сам Ієшуа сказав: «Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся!» (Луки 12:49) Що ж треба, щоб цей Божий вогонь спалахнув у нас? Це добре можна побачити на прикладі огнива, яке складалося з кременю (шматка металу), кресала (каменя, по якому били кресалом) і трута (матеріалу, здатного до загорання).

‍

Ми знаємо, що Каменем у нашому житті є Ієшуа, і «кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить» (Луки 20:18). Кресало – це ми самі, і в Писанні Бог неодноразово обіцяє нас переплавити та очистити, як метал. А трут – це люди навколо нас, яких ми можемо запалити Божим вогнем. І ось що важливо розуміти: якщо кремінь не вдариться об кресало чи кресало не вдарить кремінь, іскри не буде.

‍

Для того, щоб в нас спалахнув Божий вогонь, нам потрібне зіткнення з Богом, яке може бути неприємним, як у Якова, який вийшов після Пенуела з пошкодженим стегном. Нам не треба боятися боротися з Богом - молитися. Коли в нас піднімається ремствування, гнів, непрощення, образа на Бога, нам треба йти до Нього і боротися з Ним. Нам треба розбитися вщент об Нього, об Його стійку страти і заспокоїтися. Або дозволити Йому впасти на нас і розчавити в нас все, що заважає Його вогню розгорітися.

‍

Нам потрібне зіткнення з Його докором і Його любов'ю, яка скрушує нас. Без зіткнення із цим Камнем іскри не буде. Ми просто дивитимемося на Камінь і говоритимемо: «Який Ти великий і могутній! Як ми прагнемо Твого вогню!» Але якщо ми не дозволимо цьому каменю вдаритись об нас, це полум'я не спалахне. Неможливе пробудження, Божий рух та справжнє Боже полум'я без зіткнення з Богом.

‍

Юрій Береза, старший служитель КЄМГ