Писання говорить, що для нас критично важливо бути служителями живого Бога. Наприклад, у Матвія 25:40 сказано: «Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені». Тобто, якщо ми робимо щось для інших людей, ми це робимо для Самого Господа.

‍

У Марка 10:45 сказано: «Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!» Якщо Сам Ієшуа прийшов на землю як слуга, то тим більше ми не можемо бути просто прихожанами. Також сказано: «Любов'ю служіть один одному» (До Галатів 5:13); «Служіть один одному - кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті» (1 Петра 4:10), і багато інших місць.

‍

Ми часто стикаємося з тим, що люди по-різному розуміють служіння. Дехто каже: «Я ходжу на домашню групу – це моє служіння». Або: «Я ходжу на Шабат і на домашню групу» (і то, буває, що в суботу треба покупки зробити, тому вже вибачте). Але, друзі, це не служіння. Можливо, на початковому етапі, коли людина тільки покаялася, для неї нормально один-два рази кудись ходити. Але у Писанні не говориться, що можна кудись просто ходити. У ньому сказано: «Служіть один одному, робіть щось одне для одного».

‍

Ярослава Вілько, старійшина КЄМГ