«Тому Авраам сказав своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, а ми з хлопцем підемо он туди. Поклонимось Богові і повернемося до вас. Тож узяв Авраам дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Сам же взяв у руки вогонь та ножа, і пішли обидва разом» (Буття 22:5-6).

‍

Авраам іде на гору приносити в жертву Ісаака - найдорожче, що він має. І це жертвопринесення він називає поклонінням. Вперше в Писанні слово «поклонятися» (שָׁחָה / шахах) вживається щодо Бога саме тут.

‍

Поклоніння – це не стиль музики і не вид молитви. Справжнє поклоніння - це наша здатність все принести до ніг нашого Царя, змиритися, підкорити себе і пожертвувати заради Нього найдорожчим.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМО Київ