«Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?» (Матвія 21:10)

‍

Коли Господь приходить в якусь ситуацію, у зібрання, у громаду, коли Він розкривається як Месія Ізраїлю, Спаситель, і Його присутність стає явною, то насамперед починається якийсь рух. Божа присутність завжди викликає якусь реакцію, якісь бажання, на які ти маєш якось реагувати. Це певна провокація, виклик.

‍

Коли ми потрапляємо у Божу присутність, всередині нас розкриваються неправильні речі. Те, що було приховано, те, з чим ми вже змирилися і на що, може, вже не реагує наше сумління, починає рухатися. Ми відчуваємо дискомфорт. Але це потрібно. Це реакція нашої душі, нашого тіла і нашого духу на Дух Божий: наша внутрішня людина виштовхує назовні все, що має бути освячено. Звичайно, Бог милостивий, і це відбувається поступово. Але багато чого стає явним, і в Божому світлі ми починаємо бачити світло.

‍

Тому нам дуже важливо потрапляти в місця дії Святого Духа і бути налаштованими на те, щоб на кожному нашому служінні, у кожній молитві, особистій та колективній, ми доходили до розкриття реальності Божої присутності. Тоді неправильні речі всередині нас стають явними - ми каємося в них і приймаємо правильні рішення, а якісь правильні речі в нас посилюються – ми отримуємо слово, стратегію та розуміння наступних кроків.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМГ