Наш шлях із Господом – це шлях сходження. Це не просто якась дорога, якою ми прямуємо в певне географічне місце або навіть якийсь рівний шлях, що спускається вниз, що веде нас до якоїсь духовно-душевної мети. Це шлях сходження в небесну славу, в Небесний Єрушалаїм, у вічну Обітовану Землю. І це шлях сходження до нового рівня свободи, нового рівня духовного здоров'я, нового рівня стосунків із Всемогутнім рідним Отцем, із Сином Ієшуа і все це у Святому Дусі. Це шлях, на якому немає спуску.

‍

Якщо ми відчуваємо, що в нашому житті відбувається якесь духовне пониження, то це не є Божим шляхом. Якщо ми бачимо, що щось з нами відбувається, що не піднімає нас до Господа, а навпаки, віддаляє від Нього, це не Божий шлях. Це не шлях Пасхального Виходу. Це шлях повернення до Єгипту. Це треба чітко розуміти.

‍

І нам дуже важливо не ухилятися від Божого шляху і не сходити на більш зручний шлях ковзання вниз. Навіть якщо якийсь час здається, що підніматись важкувато, треба продовжувати сходження, продовжувати Божий рух, продовжувати шукати Божого обличчя, навіть якщо здається, що воно зникло за якимись хмарами. І Господь обов'язково відкриє небо. Він не залишить Своїх дітей.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ