«Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити» (Матвія 11:27).

‍

Ці слова говорять про неймовірну близькість між Отцем і Сином, про те, що Отець передав все Сину, щоб у Сині була та ж повнота мудрості, одкровення, благословінь, що й у Отці. Знаючи Сина, Отець передає Йому все необхідне, щоб Його життя та місія були успішними. Пізніше Ієшуа сказав, що Він зробив справу, яку Отець доручив Йому, тобто Він виконав Свою місію на землі. А чому Він зміг виконати все? Тому що Отець передав Йому все для цього.

‍

Якщо ми хочемо у повноті виконати Божу волю для нашого життя, нам треба продовжувати формувати себе як Божих синів. Якщо ми хочемо піднімати навколо себе людей, здатних виконувати Божу волю, нам треба ставати батьками. Але для того, щоб бути справжніми батьками, нам потрібно бути справжніми синами, нам треба стверджуватись у своєму синівстві, пізнавати волю Отця і наближатися до Нього.

‍

«Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити». А кому Син хоче відкрити? Тому, хто готовий відкритись для Сина, не втрачати зв'язку з Ним, перебувати в Божій присутності, у Його Слові, у Його Дусі. Коли ми прийняли Ієшуа, ми стали дітьми Божими. Але це лише початок шляху. Ми повинні стверджуватись у цьому синівстві, в близькості з Ієшуа, щоб пізнати Отця. Якщо ми не будемо стверджуватись в близькості з Богом, не будемо шукати Його, не будемо розкривати потенціал нової людини, то не зможемо прийняти батьківську любов і дух усиновлення.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМГ