Буває, що ворог підкидає нам якісь проблеми, які раніше справді були нашими, – спокуси до певних гріхів, страхи, труднощі у вірі, недовіру до Божої любові, віру в те, що ми самотні, що Бог далеко і люди не розуміють нас. Але справа в тому, що, коли ми відкрилися для Божої милості, вона принесла свободу і очищення кров'ю Ієшуа, наповнила нас диханням Святого Духа, відкрила всередині нас Божу природу, і те, що було раніше нашим, тепер чуже.

‍

Ворог може справляти враження, ніби це все нас так само атакує, бентежить, спокушає і тисне. Але воно більше не наше. І якщо прийде старий біс і скаже: «А давай згрішимо, як раніше. Ти ж не встоїш. Це ж твоя слабкість!», ви можете посміхнутися і сказати: «Е, гнилючок, це колись було моїм. А тепер це лише твоє. І твої думки, відчуття та спогади – це все тепер чуже для мене. Забирайся геть! Мені так добре з моїм Господом! Я не міцний, не могутній, не вольовий, не крутий. Я убогий духом. Тому Його Дух наповнює мене і перемагає всі твої хитрощі».

‍

І просто припиняйте діалог і радійте Господу, дякуйте Йому, славте Його і робіть те, що треба робити на славу нашого доброго Тата. Всі ці проблеми, які були наші, тепер чужі. Бо ми тепер Божі. І не тому, що ми заслужили на це, а тому, що ми здалися, капітулювали і наповнилися Його милістю. Заслуги нема, а перемога є.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМО Київ