Людина відчуває почуття провини, коли розуміє, що зробила якийсь гріх, і почуття сорому, коли відчуває себе негідною і неповноцінною. Почуття провини не погане - воно змушує нас змінюватися. Але якщо ми постійно відчуваємо провину і сором, це може перетворитися на персональне внутрішнє пекло. Що ж робити? У цьому нам може допомогти історія апостола Петра.

‍

Ймовірно, зрада Петром Ієшуа була найважчою раною у житті Петра. Коли він вже втретє сказав: «Я не знаю цієї Людини», Ієшуа глянув на нього, і цей погляд пронизав його в саме серце. Петро, «вийшовши геть, гірко заплакав» (Луки 22:62).

‍

Але в Івана 21 ми читаємо про зустріч Ієшуа з учнями після воскресіння, і Ієшуа не докоряє Петру. Замість слів осуду Він каже: «Паси вівці Мої». Ієшуа не просто прощає Петра, а й повертає його у служіння. Ось ключ до того, як розібратися з провиною та соромом!

‍

Крок 1. Не мовчи, не замітай під килим, а сміливо поглянь в очі своїм провині та сорому і поклич на допомогу Господа через покаяння. Якщо ж почуття провини і сорому продовжують тебе переслідувати, звернися за допомогою до свого пастора чи наставника, сповідайся і отримай свободу.

‍

Крок 2. Ієшуа не сказав Петру: «Та забудь. Я ж уже воскрес». Він сказав: «Паси вівці Мої – увійди у служіння». Увійди у служіння, і через це ти відновишся і звільнишся.

‍

Ярослава Вілько, керівник KJMG Штутґарт