Серед православних та традиційних католицьких богословів і, що найцікавіше, рабинів різних течій юдаїзму, є така поширена думка: «Ми найслабше покоління». Наприклад, у Талмуді є мідраш про те, що в Ізраїлі, який стояв перед Синаєм, найпростіші служниці перебували на набагато вищому рівні, ніж великі цадики сучасності. І це вважається смиренністю. Але по суті це означає: «Що ви з нас хочете?» Навіть розроблена теорія, що кожне наступне покоління є духовно нижчим, ніж попереднє. Але насправді Господь ставить дуже високу планку для віруючих, які досягли останніх часів.

‍

Тим більше, написано, що, коли темрява стає густішою, рясніє благодать (До Римлян 5:20). І ми будемо ставати сильнішими не самі по собі. Але буде рясніти благодать, сподіваючись на яку ми станемо сильнішими. Адже якщо більше благодаті, то більше надприродних здібностей.

‍

Також є обітниця: «Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!» (Ісая 60:22). Тобто, навіть якщо ми вважаємо себе слабкими та малими, то Господь може прискорити у будь-який момент Свою дію. І найслабший має бути готовим до такого прискорення, де від нас можуть піднятися учні, які злетять на рівень апостолів і навіть вище.

‍

Крім того, є пророцтво про те, що віруючі останнього часу будуть як Цар Давид, навіть найслабші (Захарія 12:8). Тобто Бог справді приготував щось більше, ніж було у першому столітті.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ
Олег Сухацький, рабин Бердичевської громади «Яхад»
‍Юрій Береза, старший служитель КЄМГ