Не завжди зцілення відбуваються, коли ми дуже сильно віримо у це. Іноді Господу треба, щоб ми не концентрувалися на наших хворобах, щоб ми забули про них і просто раділи через те, який у нас Тато, який у нас Машіах, який у нас Руах.

‍

А коли ми починаємо радіти і славити Господа, коли ми просто занурюємося в потоки світла, що течуть з небес, це ті ріки світла, які веселять місто Боже, як написано в Псалмі 46. Ми ніби стаємо проєкцією цього небесного Єрусалиму.

‍

Ці світлоносні потоки наповнюють наші серця та захоплюють нас. Вони непомітно для нас стають силою, яка підносить нас на ангельських крилах назустріч Його славі. І ми вже не можемо розрізнити, де слава, що сходить згори, а де слава, яку ми віддаємо Йому разом з ангелами. Це справжня Божа перемога. І тоді ми можемо отримати зцілення.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ