У цей Пурім я згадав книги Ездри та Неємії. Я згадав, якою жалюгідною здавалася в очах язичників ця спроба відновлення Божого Храму в Єрусалимі та єврейського життя в Ерец Ісраель після вавилонського полону, і як вони глузували: «Що задумали ці жалюгідні юдеї? На що вони розраховують? Хіба вони не розуміють, що вони зазнали поразки і більше ніколи не зможуть всерйоз підвестися?»

‍

Це було приблизно 2400 років тому. І де зараз ці народи, які сміялися над Ізраїлем і не могли собі уявити, що почате цією жалюгідною купкою євреїв відновлення колись закінчиться? Всі вони давно зникли з лиця землі. Могутня Вавилонська імперія зникла повністю. Бог пророкував, що Вавилон буде зруйнований і залишиться у руїнах. І досі він не відновлений. Скільки століть минуло, а пророцтво про ворогів Божого народу виповнилося і продовжує виповнюватись.

‍

Те саме ми бачимо і в історії нашого народу за ці 2000 років. Хтось може сказати, що Храм не відновлено. Але ми розуміємо, що відновлення фізичного Храму як особливого місця поклоніння на землі не потрібно. Тому що ми маємо інший храм. У нас є небесний храм у Небесному Єрушалаймі, і наш Машиах став для нас Храмом, і Він зробив храмом кожного зі Своїх дітей. Але Він підтвердив вічність Ізраїлю, вічність Божих обітниць єврейському народові і те, що кожне слово, яке Бог дав через пророків, або виконалось, або в процесі виконання, або неминуче буде виконене. І якщо здається, що в якійсь частині земної кулі вороги Ізраїлю, вороги Бога процвітають, то це лише локально і лише тимчасово.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ