Є така теорія у вченні деяких американських церков (принаймні я стикався з цим тільки в американських служителів). Вони беруть якесь слово з Писання і проголошують його в якійсь області. Це може бути слово проти ворога, проти сил зла, але завжди щось хороше стосовно віруючих. І дехто каже, що таким чином можна пророкувати. 

‍

Я не заперечую, що, якщо Дух Святий конкретно дав вам місце Писання, щоб ви ним пророкували, і не просто гарне місце Писання, яке узгоджується з корисними молитвами в цій ситуації, підбадьорює та надихає людей вірити й молитися за щось хороше, тоді це пророцтво. У всіх інших випадках називати це пророцтвом не варто.

‍

Я стикався з абсолютно конфузними ситуаціями, коли люди таким чином, як їм здавалося, пророкували. Коли це щось загальне, наприклад, добрі побажання або проголошення Божої любові, це перевірити неможливо, і шкоди воно не завдасть. Але якщо це щось більш конкретне, а потім воно не виконується, і при цьому людина каже: «Я проголосив це слово, а подальше залежить від Бога і людей», тоді це зловживання поняттям пророцтва.

‍

Я пам'ятаю, як до нас приїхав один американський служитель і сказав, що йому Дух Святий показав, що він має бути в нашій громаді. І він був якийсь час із нами. Одного разу ми стояли на горі над Подолом із групою братів і раптом він почав проголошувати: «100 домашніх груп на Подолі». Він не просто молився про це, але говорив, що це буде. Через якийсь час люди, звісно, були дещо розчаровані, бо він натякав і на певні терміни, а нічого навіть подібного тоді не вийшло. 

‍

Але я був готовий до цього, бо одразу після його «пророцтва» відвів його вбік і запитав: «Ти це пророкуєш?» - «Так». - «У тебе слово від Господа, що так буде?» - «Ну, я вірою пророкую». Але де в Біблії є приклади пророкування вірою? Я все зрозумів і попросив його більше вірою не пророкувати. Я не став спростовувати його слова відразу перед людьми, хоча, напевно, варто було б. Але потім, коли люди почали розчаровуватися, мені довелося прокоментувати це.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ