Шавуот та відлік омера

Що таке Шавуот?

Шавуот - одне з трьох паломницьких свят, на які всі чоловіки євреї повинні були приходити до Єрусалиму для поклоніння Господу та принесення першого врожаю пшениці та інших перших плодів. Згідно з Торою (Втор. 16:9-12; Лев. 23:15-21; Чис. 28:26-31), цього дня треба було:

  • принести до Храму 2 квасні хліби возношення з нового врожаю;
  • принести певні жертви, включаючи хлібну;
  • не працювати, зробити священне зібрання   і веселитися перед Господом.

У сучасній єврейській традиції, коли немає Храму, основний акцент - на святкуванні дарування Тори, оскільки саме в цей час Господь дарував Ізраїлю 10 заповідей на Синаї.

Назви свята

У Торі:

  • Хаг Шавуот / חַג שָׁבֻעֹת - Свято Тижнів або Седмиць (Вих. 34:22; Втор. 16:10)
  • Хаг ха-Кацір / חַג הַקָּצִיר - Свято жнив (Вих. 23:16)
  • Йом ха-Бікурім / יוֹם הַבִּכּוּרִים - День первоплодів (Чис. 28:26) - так само, як День первоплодів за 50 днів до нього

В Новому Завіті:

  • П'ятидесятниця / Πεντηκοστή (пентікості) - від грец. «п'ятдесятий» (Дії 2:1)

В єврейській традиції:

  • Хаг Матан Тора - Свято дарування Тори
  • ха-Ацерет - за аналогією зі Шміні Ацерет, восьмим днем Сукота, як восьмий, завершальний день Песаха

50-й день після чого?

Згідно з Торою (Лев. 23:10-11,15-16), Шавуот - це 50-й день відліку омера, тобто 50-й день після Йом ха-Бікурім; а Йом ха-Бікурім - це наступний день після Шабату (מִמָּחֳרַת הַשַּׁבָּת / мі-махорат ха-Шабат), що йде за Песахом.

Тобто і Йом hаБікурім, і Шавуот не мають фіксованої дати, але повинні завжди випадати на перший день тижня (неділю). Але фарисеї встановили дату першого дня відліку омера (Йом ха-Бікурим) - 16 Нісана, перший день після Песаха. Тому в рабиністичній традиції Шавуот – завжди 6 Сівана.

У християнській традиції і П'ятидесятниця, і Пасха (день воскресіння Ієшуа) завжди святкуються у неділю, хоча сама дата Пасхи визначається не за біблійним календарем.

Традиції свята

Сьогодні, коли немає Храму, традиції свята Шавуот включають:

  • прикрашання синагоги та домівок зеленню   та квітами;
  • спеціальні молитви;
  • читання Тори всю ніч;
  • читання книги Рут, тому що події у ній відбуваються під час жнив, а також тому, що   в ній згадується Цар Давид, який, згідно з традицією, помер на Шавуот;
  • святкову трапезу з молочним (кисломолочний та твердий сир, чізкейк та ін.); є кілька пояснень цієї традиції, наприклад, те, що Тора - це наше харчування, як молоко, або те, що Земля Ізраїлю тече молоком і медом;
  • старовинний звичай починати навчати дітей Торі саме цього дня; щоб зробити це навчання солодким, для дітей випікали медові пироги зі словами Тори.

Шавуот у Новому Заповіті

«Коли настав день П’ятдесятниці, всі вони були однодушно разом. Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, й осіли на кожного з них. І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти» (Дії 2:1-4).

Як Песах виповнився у Новому Завіті у смерті Ієшуа, а Йом ха-Бікурім - у Його воскресінні, так і Шавуот виповнився у Новому Завіті у сходженні Духа Святого на 120 учнів Ієшуа.

Паралелі двох Шавуотів

  • На Синаї були «громи та блискавки…  та пронизливо пролунав звук рога»  (Вихід 19:16), а в Єрусалимі у перший Шавуот у новому завіті був «шум, наче подув бурхливий вітер» (Дії 2:2).
  • Господь зійшов на Синай «в огні» (Вихід 19:18), і на учнів Дух Святий зійшов   у вигляді язиків огненних (Дії 2:3), і вони були охрещені «Духом Святим і вогнем» (Матвія 3:11).
  • Згідно з давньою єврейською традицією (Шмот Раба), на Синаї народ не тільки чув, але й бачив голос Бога у вигляді вогню, і цей голос звучав 70 мовами (за кількістю народів у Біблії), а Дух Святий зійшов у вигляді язиків огненних і учні заговорили мовами інших народів.
  • На горі Синай Бог дав Свої заповіді, написані на кам'яних скрижалях; в Єрусалимі Дух Божий написав заповіді на людських серцях (Єремія 31:33).
  • Як Тора Мойсея була дана на Синаї, так і Вчення (Тора) Ієшуа поширилося з Єрусалиму згідно з пророцтвом: «Вчення  Боже із Сіону вийде, а слово Господа - з Єрусалима» (Ісая 2:3).
  • Біля Синаю 3000 чоловік загинули за гріх золотого тельця; в Єрусалимі 3000 чоловік отримали нове життя, увірувавши в Ієшуа.
  • Шавуот вважається днем народження народу Ізраїлю як Божого народу (Вих.19:6); перший Шавуот у новому завіті вважається днем народження Тіла Месії (Церкви) з усіх народів.

Пророче значення

«Після цього відбудеться таке, що Я зіллю Мого Духа на всіх людей, – і почнуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, – вашим старшим за віком людям снитимуться сни, а ваші юнаки бачитимуть видіння. І навіть на слуг і на слугинь у ті дні Я зіллю Мого Духа. Я покажу ознаки на небі й на землі, – кров, вогонь і стовпи диму. Потьмяніє сонце, а місяць стане, як кров, перед настанням Дня Господнього – великого і страшного. Однак кожний, хто лише прикликатиме Господнє Ім’я, спасеться...» (Йоїл 2:28-32)

Петро говорить, що те, що відбувається з ними в день П'ятидесятниці, - це те, що передбачив Йоїл (Дії 2), але це було лише часткове виконання пророцтва. У всій повноті воно виповниться в останні часи перед поверненням Ієшуа у славі. Див. також Захарія 12:10.

Що нам робити на Шавуот?

Хоча Шавуот, як і інші свята, не є в новому заповіті заповіддю, ми як месіанські віруючі святкуємо його з радістю та у свободі Святого Духа, дякуючи Господа…

  • за Його Слово, повну Біблію (Танах та Новий Завіт),
  • за Його Святий Дух, який змінює наші серця і дозволяє нам дотримуватися Його заповідей,
  • за дари Святого Духа, які допомагають  нам звершувати служіння Йому,

…а також молимось про майбутній вилив Святого Духа, який призведе до пробудження, по-перше, в єврейському народі, коли «ввесь Ізраїль спасеться» (Римлян 11:26), і по-друге, в усіх народах.